«Якщо Путіна не зупинити в Україні, він піде далі, і ніхто в Європі не буде в безпеці», – медики з-за океану

Учора екіпаж ПДМШ евакуював в одній кареті швидкої допомоги трьох поранених. У одного з них був відкритий переломом і сильна кровотеча, і йому довелося повторно накладати джгути. Ще одному було необхідно робити внутрішньовенну інфузію, але його рука звисала, тому медику довелося залізти на ноші на повному ходу автомобіля. І ще один був з осколковим пораненням.

Перебіг тієї нічної евакуації показаний на першому відео нижче.

«Ваша організація справді рятує життя – пишаюся бути частиною команди!» – сказала учасниця цієї евакуації Дженніфер – дипломована медсестра з Лос-Анджелеса, яка приєдналася до ПДМШ наприкінці квітня. Іншою учасницею була лікар Єлена, яка також приїхала з-за океану, але з канадського Гамільтона. Вона приєдналася до ПДМШ ще в березні.

Напередодні Дженніфер та Єлена стали героїнями передачі каналу Telewizja wPolsce «Наскільки кровавими є битви в Україні?» (друге відео). Репортер Якуб Мачєєвский спілкувався з ними, поки вони чергували в очікуванні поранених. Скориставшись тим, що Дженніфер не розуміє польську, Якуб видав її секрет: вона обманює мати, розповідаючи тій, що перебуває в цілковитій безпеці в Польщі. Якось під час телефонної розмови зазвучав сигнал повітряної тривоги. «Що це за тривога?» – спитала мати. «То сигнал на сніданок. Маю бігти», – заспокоїла її Дженніфер.

Проте польський журналіст пожартував, що певною мірою Дженніфер каже правду, що перебуває в Польщі, оскільки ця карета швидкої допомоги привезена з польського міста Новий Тарґ.

Дещо інша сімейна ситуація в Єлени – етнічної росіянки, яка в 2006 р. емігрувала до Сполучених Штатів, а в 2011 р. переїхала до Канади. «Моя мати підтримує Путіна, вона мені не вірить. Вона каже що російське телебачення розповідає зовсім інше».

На запитання, чи важко бути росіянкою в зоні військових дій в Україні, Єлена відповіла, що зовсім не важко. «У мене не було жодних проблем через те, що я розмовляла тільки російською. А коли ми працювали в Бучі та Гостомелі, де люди постраждали від російських військових, я ніколи не мала проблем з тим, що я – росіянка, яка приїхала з Канади допомогти. Тому ні, я не можу поскаржитися. Українці – чудові. Вони цінують те, що ми робимо».

На думку Дженніфер, у те, що відбувається в Україні просто важко повірити. «Це – геноцид з боку Путіна. Світ має прокинутися, бо якщо його не зупинити зараз, це продовжуватиметься». Такої ж думки дотримується Єлена: «Саме зараз Україна потребує всієї допомоги, яку тільки можуть надати Європейський Союз і НАТО, бо якщо Путіна не зупинити тут, він піде далі, і ніхто в Європі не буде в безпеці».

На запитання, винесене в назву передачі, Якуб Мачєєвский відповів, що так, битви криваві. «Однак, аби було зрозуміло, українські втрати не є такі загрозливі. Бачите, ми тут сидимо і розмовляємо, тобто допомога медиків потрібна не безперервно. Але ми точно знаємо, що найбільші втрати – з російської сторони. Це там до солдатів ставляться як до гарматного м’яса».

У варшавській студії ведучий зауважив, що є така думка: ця війна в Україні – остання битва Другої світової війни. «Українці закінчують те, що не довів до кінця Захід», – відреагував Якуб.