Я намагався накласти турнікет, я хотів, щоб він жив
«Кілька днів тому поступило до нас троє захисників, у білих маскувальних костюмах. Один тяжкий-тяжкий, обидві ноги поранені, рука… Другий – з уламковим, і третій – акубаротравма (контузія), гостра реакція на стрес.
Травмований з гострою реакцією на стрес зациклено дивився в одну точку, я з ним розмовляю, питаю як його звати, давай зроблю тобі те чи інше. А від нього звучить одна і та ж фраза «я намагався накласти турнікет, я намагався накласти турнікет…» – розповідає кардіологиня Таро про будні медика-добровольця ПДМШ на одному із фронтових стабілізаційних пунктів Донеччини.
Бліндаж ворог накрив безперебійним вогнем, бійці прикривали один одного, а військовий із тяжкими пораненнями був далі на відстані. Вони хвилин п’ять слухали як кричить травмований від болю, але не могли до нього добратися, бо снаряди лягали один за одним.
«Ця картина бою по колу йде перед очима і він питає «як там мій братик, як там мій братик?» Я подумала, що це його рідний брат, пішла дізнатися й кажу йому «твій брат буде жити». Він каже «це не мій брат, ми всі там брати! Я ж маю повернутися до своїх! Просто зараз я за братиком придивлюся і потім повернуся до своїх». І весь час повторював «я намагався накласти турнікет, я дуже хотів, щоб він жив, мені боляче, що він так кричав, що він так кричав».
Оці його величезні очі і пустий погляд, його слова «я намагався накласти турнікет, я хотів, щоб він жив», – продовжує ділитися Таро. «В мене в практиці були різні контузії: від таких випадків, що військовий прийшов, сказав «я тут» і пішов покурити, а бували випадки, коли хлопців заносили, самостійно вони не ходили. Я чітко пам’ятаю бійця, який не міг через контузію відкрити очі. Будь-який звук, навіть коли я відкривала шприц поряд, він реагував просто криком. Так очі він і не відкрив під час перебування на стабпункті, у швидку ми його садили із закритими очима. Травмований мав настільки сильно виражену гостру реакцію на світло і на звуки, що ми не могли нічого зробити».
Часто у захисників контузія викликає загострення хронічних хвороб. Проблеми з серцем, сильні головні болі на все життя, люди замикаються в собі… У випадку з трьома захисниками – саме контузія стала поштовхом до такої гострої реакції на стрес. У кожного наслідки такого травмування різні, є люди, які поступають і кажуть «це уже шоста, але цього разу «клемонуло» добре».
Контузія – це множинна травма всього організму, яка виникає від удару тіла людини об землю або від контакту із потужною вибуховою хвилею. Найбільш поширеними є травми голови, забої грудної клітки та черевної порожнини.
Сильні удари по тулубу можуть призвести до пошкодження внутрішніх органів і появи небезпечних для життя внутрішніх кровотеч.
Під час бойових дій найчастіше трапляються контузії головного мозку різного ступеня тяжкості. Серед військовослужбовців їхня кількість становить близько 73% від усіх поранень. Небезпека контузій полягає в тому, що ризик розвитку тривалих симптомів може бути й за легких уражень головного мозку, тому в будь-якому разі після травми слід звернутися до лікаря щоб уникнути майбутніх ускладнень, як-от порушення концентрації і пам’яті, погіршення сприйняття інформації чи депресії.
