Хірург Вадим Козловський: “Я врятував життя чи Бог? Важко сказати”
У четвер керівник і співзасновник Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова Геннадій Друзенко вручив грамоту та відзнаку “За мужність та милосердя” заступнику головного лікаря Смілянської центральної районної лікарні хірургу Вадиму Козловському. Нагородження відбулося після презентації ПДМШ медпрацівникам м. Сміла Черкаської області.
Вадим – на 100 відсотків пироговець, наш чоловік. Той, на яких тримається скелет ПДМШ, одна з ключових кісток цього скелета”, – охарактеризував Друзенко побратима.
“Вадим уже тричі був у місячних ротаціях ПДМШ в зоні АТО: у червні та серпні 2016 року, а також лютому 2017 р. У вересні планує поїхати знову. Він каже, що його дружина, також лікар, вже змирилася з цими поїздками на Схід, хоча перші дві були не без “тертя”. Та й мати не розуміла, навіщо йому це. “Спитай у матерів тих хлопців, які загинули, можливо, через те, що їм вчасно не надали допомогу”, – пояснив Вадим матері.
Як і багато хто з лікарів ПДМШ, Вадим Козловський опинився в мобільному шпиталі завдяки офіційному листу, який прийшов на лікарню. “Прийшов офіційний лист на лікарню про те, що є така організація, і якщо хтось хоче, може взяти участь. Зайшов на сайт, подивився, заповнив анкету. Це було наприкінці квітня, а в середині травня мені зателефонували й запросили в ротацію”.
Чому з усієї лікарні відгукнувся тільки він один? “Не знаю. Або дурний, або дуже люблю Україну, – жартує хірург. – Крім того, я був готовий до цього, бо в березні 2016 року проходив курси “білих беретів” з тактичної медицини за натівською програмою. Тобто порівняно з іншими лікарями я хоча би знаю, що з тою аптечкою та джгутом робити”.
На запитання, чи врятував він чиєсь життя під час ротацій, Вадим каже, що у них було чотири “двохсотих”, але їх привозили вже у стані клінічної смерті, зробити вже не можна було нічого. “Решта поранених – а привозили з пораненнями і грудної клітини, і черевної порожнини, і кінцівок, і голови – усі залишилися живими. Я врятував чи Бог? Важко сказати”.
