«Після того, як до школи прийшли діти у вишиванках, можна сказати, що Донбас – це Україна, і ніяк інакше»
Завершальним містом вояжу лікарів Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова і кореспондентів газети «День» Валентина Торби та Артема Сліпачука щодо Донбасу стало місто Попасна. Минулого року влітку вони вже були тут, ночуючи разом з лікарями в підвалі місцевої лікарні.
«До позицій ворога — напряму неповний кілометр, – розповідають кореспонденти у своїй статті. – Варто сказати, що весь час нас супроводжував доброволець, вже відомий з літніх публікацій «Дня», Ігор Буйвол та Таміла Данилевська — тендітна жіночка, яка забезпечує роботу механізму ПДМШ на сході України. Вона здебільшого мовчить і часто виглядає стомленою, адже інколи не спить по кілька діб. «Ми — українці. Наша сила духу мобілізує і організовує, — говорить «Дню» виконавчий директор БО «БФ «ПДМШ ім. Миколи Пирогова» Таміла Данилевська. — Лікарі ПДМШ на сході перетворюються на сім’ю, де є спільні інтереси і спільне бачення. Причому добровільно на Донбас приїздять лікарі зі всієї України. МОЗ подає заявку на лікарні, і лікарі з власної волі вирушають сюди, як у звичайне відрядження зі збереженням заробітної платні. Тільки, безумовно, відрядження це зовсім непросте. Це справжнє випробування, але з другого боку — неоціненний досвід».
Коментуючи статтю на своїй сторінці Facebook, співзасновник і керівник ПДМШ Геннадій Друзенко зазначає: «Зло не перемагає зло: воно просто піднімає над імперією зла інший прапор (як російський триколор замінив радянський червоний стяг). Зло, як темряву, може перемогти лише світло і добро. Бо там, де є світло, для темряви просто не залишається місця. Щось добре можуть принести лише ті, чиї очі променіють добром. Хто настільки переповнений любов’ю та світлом, що вони ллються з неї чи з нього через вінця, наче вода з чистого джерела.
Саме такими людьми є медики-добровольці ПДМШ ім. Миколи Пирогова. Я вірю, що в дитячих вишиванках Донбасу є і наші хрестики».
