Невиконання Мінських домовленостей як подарунок на день народження
Свій 42 день народження Віктор Беліловець, анестезіолог-реаніматолог Першого добровольчого мобільного шпиталю (ПДМШ) ім. Миколи Пирогова, зустрів у Станиці Луганській 9 жовтня – день, на який за Мінськими угодами було заплановано відведення військ із цього селища. Як завжди у неділю, роботи було небагато, здебільшого терапевтичні пацієнти і, дякувати Богові, жодного пораненого – як і за весь час першої ротації ПДМШ у “Станичці”, що почалася 1 жовтня. Також відносно тихо поводили себе й російські терористи. “Кілька разів “запустили”, але порівняно з іншими днями – зовсім без “салюту” було, – жартує Віктор. – Але загалом стріляють щовечора, починають десь об одинадцятій”.
Віктор Беліловець у добровольчому шпиталі з його самої першої ротації наприкінці 2014 р. Це – його шоста особиста ротація (для ПДМШ – вже 19-а). Лікар-анестезіолог Інституту урології НАМН України, учасник бойових дій, кавалер медалей “За врятоване життя” та “За сприяння Збройним силам України” – навіщо він продовжує їздити на Схід? “Почуття обов’язку та адреналін, – каже Віктор. – Тих, хто тут уже побував, тягне назад. Тут цікавіше – не те “болото”, що в Києві. Тут люди трохи по-іншому ставляться один до одного – лікарі між собою, до пацієнтів, поранених”.
За спостереженнями Віктора, порівняно з 2014 р. ставлення місцевого населення Сходу до немісцевих лікарів, як військових, так і цивільних, помітно покращилося. “Під час перших ротацій нас сприймали як ворогів, але лікуватися до нас йшли, бо не було більше до кого – жити ж хочеться!” Очевидно, у те, що мешканці Станиці Луганської протестують проти відведення українських військ, зробив внесок і ПДМШ своєю майже дворічною роботою на Сході України.
“Дуже добре, що це відведення не відбулось, бо нам би довелося піти звідси, – каже Віктор Беліловець. – Тому що сюди зайшли б російські війська (а саме регулярні російські війська, за даними розвідки, стоять з того боку), а ми для них є “карателями хунти”, і прізвища більшості наших медиків розміщені на сепаратистських сайтах як “убивці та карателі”.
Відведення військ ЗСУ, а разом з ними й лікарів добровольчого шпиталю поставило б під загрозу не тільки життя українських патріотів у Станиці Луганській, але й охорону здоров’я у районі, адже, згідно з запитом Районного територіального медичного об’єднання до ПДМШ, укомплектованість лікарськими кадрами там становить менше половини – 48 %.
Зараз у Станично-Луганській центральній районній лікарні та у ФАПі одного з сіл району працює дев’ять лікарів, фельдшерів і санітарів ПДМШ. Тільки за перший тиждень ротації вони надали лікарську та фельдшерську допомогу 300 пацієнтам, провели близько 350 маніпуляцій. Наймолодшому пацієнту – три місяці, найстаршому – 93 роки.
