1909: кривавий листопад

«1909» у назві – це не рік, в який народився Степан Бандера, і Едвін Пірі першим підкорив Північний полюс. Це кількість хворих і поранених, яким медики-добровольці Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова надали допомогу за минулий місяць. Це означає, що в середньому через ПДМШ щодня проходило більше 60 пацієнтів. Кожен з яких – чийсь син, чоловік, батько чи донька, дружина, сестра…

Це ціна, яку ми платимо за право самим визначати своє майбутнє. Велика, страшна, але виправдана ціна. Бо ХХ століття мало навчити українців, що програна війна за незалежність обертається мільйонами загиблих у голодоморах, закатованих у буцегранях та заморених у таборах…

Наші швидкі в Бахмуті та Лимані працюють нон-стоп. Хірурги та травматологи, які працюють на стабпунктах, валяться ввечері від утоми, а ранком встають – і знову починають битву за життя наших поранених воїнів. Наші терапевти та реабілітологи в Словʼянську надають допомогу тим захисникам, хто уникнув поранення, але кого наздогнали хвороби…

Наші водії швидких проїжджають за ротацію тисячі кілометрів по дорогах і бездоріжжю Донбасу. Механіки та техніки щомісяця повертають у стрій десятки поламаних евакуаційних авто. Кухарі годують тих, хто рятує життя. Тилова команда отримує, купує, сортує та пересилає на фронт тони вкрай потрібної допомоги…

1909 пацієнтів за листопад! Завдяки відданій роботі медиків-добровольців та великої і дружної команди ПДМШ, що забезпечує їхню роботу, хтось повернеться додому, хтось – у стрій. Хтось зможе обійняти сина, чоловіка, батька чи доньку, дружину, сестру. Хтось не втратив посестру чи побратима. Комусь врятували кінцівку. Когось врятували від пневмонії…

Бійці наших славних ЗСУ нищать ворога, який приніс смерть і руїну на нашу землю – медики щодня стають на герць із самою смертю…

І озброюєте медиків-добровольців усім необхідним саме ви своїми донатами та пожертвами!