«Глядачі отримали певний шок – люди запитували, чому немає золота, типового для візантійських ікон, чому не оброблені дошки. Це привертало увагу, це змушувало замислитися над тим, в яких умовах ці ікони з’явилися, і це полегшувало моє завдання – говорити про війну. Бо якби не ці ікони, в мирній тиші старовинного Бернардинського собору було б важко собі уявити, що десь не так далеко звідси точиться війна, гинуть люди, а за допомогою цих ікон українські лікарі-волонтери рятують їм життя», – пояснює французька мисткиня українського походження та активістка.
