Відзнаками за лікування бійців АТО на Сході України нагородили трьох лікарів Тернополя
Нагородження трьох медичних працівників міської комунальнальної лікарні швидкої допомоги відбулось сьогодні у Тернополі. Нагороджував лікарів президент Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова (ПДМШ). Отримали відзнаку медики, які провели ротації на Сході України у мобільному шпиталі.
Лікар-анестезіолог Сергій потрапив перший раз у мобільний шпиталь у 2015 році. Тоді ж чоловік був мобілізований у Збройні сили України. Лікар зізнається – умови праці були не легкими. Сергій Заячківський, лікар-анестезіолог: “В червні місяці 17 року ми попали в донецьку область в Новотроїцьке. Де надавали допомогу пораненим, як пораненим так і хворим військовослужбовцям так і мирному населенню також. Це була покинута хатка, де був розташований медпункт, знаходились лікарі і одночасно поряд з тим була кімната для прийому хворих, не важко хворих, а таких звичайно хворих і місцевого населення. При необхідності, якщо поступав виклик про поранення бійців ми швиденько збирали речі і швиденько сідали у гуманітарну машину і доїжджали і евакуйовували і надавали першу допомогу”.
Перший добровольчий мобільний шпиталь працює з грудня 2014 року. Це всеукраїнська мережа. У шпиталі за такий період часу уже встигло попрацювати більше 450-ти медиків з різних областей України. Генадій Друзенко, співзасновник та президент Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова: “За цей час ми надали допомогу майже 50-ти тисячам військових і цивільних. Працюємо від Луганської до, фактично, Маріуполя, тобто, по всій лінії фронту. Я думаю, що людина, яка добровільно без жодної винагороди і без статусу їде туди і живе в лікарні або, якщо це військова ланка, то разом з військовими без довольства, без пільг, то само-по-собі заслуговує на нагороду”.
Як зазначив директор Тернопільської міської комунальнальної лікарні швидкої допомоги – медики повертаються зі Сходу більш кваліфікованими та змужнілими. Ярослав Чайківський, директор Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги: “Звичайно, що певні зміни в їхній діяльності і професійній і в їхньому соціальному статусі напевно все таки відбувається. І я і колеги мої ми десь там помічаємо, що вони приїхали змужнілі, але якщо взяти чисто фаховий рівень, то вони приїхали такі більш впевнені”.
