ДТП і волонтерське братство: Запоріжжя вражає!
Будь-яка дорожньо-транспортна пригода є щонайменше вкрай неприємною подією. Утім, те, що сталося після ДТП з одним із автомобілів Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова, стало черговою ілюстрацією вражаючого феномену сьогоднішньої України – волонтерського руху і волонтерського братства.
Дорогою із зони ООС, щойно в’їхавши до Запоріжжя, Mercedes Vito ПДМШ зіткнувся з ВАЗ-2109. Сталося це позавчора в обід, а вже вчора обидві автівки було відремонтовано, і десь між п’ятою та шостою вечора медичний “Вітос” рушив далі на Київ. “Я і раніше бувала в Запоріжжі, – розповідає виконавчий директор ПДМШ Таміла Данілевська, яка була пасажиркою. – Але цього разу мене вразило не стільки гарне й величне місто як таке, скільки його мешканці, з якими випадково звела мене доля. Ми познайомилися з чудовими людьми – справжніми патріотами, відданими своїй справі”.
Перші, хто вразив Тамілу, були двоє молодих поліцейських, що приїхали на виклик: “Як тільки вони дізналися, хто ми та звідки їдемо… Ну я ще такої опіки не бачила! Вони нас проінструктували, знайшли телефони місцевих волонтерів, допомогли нам з ними зв’язатися. Буквально за 15 хвилин волонтери з’їхалися на місце ДТП”.
Волонтер Умід Джуракулов приїхав першим, потім підтягнулися інші: Віталій Лавров, автомеханік Василь Петрович, рихтувальник Олександр. Було вирішено, відремонтувати “Вітоса” та зібрати кошти й відремонтувати “дев’ятку”. Запорізькі волонтери розподілили між собою, хто яку машину буде ремонтувати, хто, як і чим може допомогти. Викликали евакуатор, на якому Mercedes транспортували на СТО. А вранці наступного дня Умід на Facebook оголосив збір коштів – бракувало 15 тис. грн.
“І це все при тому, що ми з жодним з цих волонтерів не були знайомі!” – каже Таміла.
Поки автівками займалися фахівці, пироговців привезли до Волонтерського центру “Солдатський привал” біля вокзалу.
“Це – місце, де можна відпочити, поспати, прийняти душ, випрати й попрасувати речі, а також дуже смачно поїсти, – ділиться враженнями виконавчий директор ПДМШ. – Домашній затишок, дуже привітні та добрі люди. До нас поставилися, як до родичів чи близьких друзів. Нас туди поселили, нагодували, обласкали. Там ми змогли прийти до тями після ДТП, привести себе в порядок. І поки ми відпочивали, машини були відремонтовані. Причому “Вітоса” відремонтували безкоштовно!”
Щиро дякуємо Уміду Джуракулову та його дружині Юлії, які з початку війни займаються волонтерством. “Чудові, чуйні люди. Вони опікувалися нашою автівкою весь час – від моменту прибуття на місце ДТП і допоки ми не продовжили нашу подорож на відремонтованому авто”, – каже Таміла.
Дякуємо Василю Петровичу, завдяки якому наш “Вітос” зміг рушити далі. Василя Петровича добре знають у військових частинах, бо його золоті руки “повернули до життя” не один десяток техніки.
Дякуємо за підтримку Віктору, власнику кафе “Укроп”, і всім-всім іншим, хто був небайдужим і відгукнувся!
Світлини зі сторінки Facebook Уміда Джуракулова.