Поранену в Попасній 64-річну жінку оперував хірург ПДМШ

У понеділок хірург Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова прооперував 64-річну мешканку Попасної, яку з невідомих причин поранили з автомата двоє військовослужбовців, що самовільно покинули розташування частини зі зброєю.

“До Попаснянської Центральної районної лікарні жінка поступила о 7:15. Провели підготовку, діагностику, і о 10 ранку ми її оперували” – розповів хірург-доброволець Юрій Романішин. З етичних міркувань він відмовився надати детальну інформацію про характер ушкоджень, сказавши тільки що поранення було завдане однією кулею. “Якщо коротко, діагноз звучить так: вогнепальне наскрізне кульове поранення тазу”.

Юрій не вважає операцію складною: “Наше завдання було поставити точний діагноз та зупинити кровотечу. Поставили дренажі, бо вогнепальна рана не зашивається. Звичайно, поранення загрожувало її життю, але казати, що я їй врятував життя – буде занадто. А ризик і досі є, бо можливі ускладнення”.

У якому стані жінка перебуває зараз лікар не знає. Після операції вона добу перебувала в Попасній, після чого її перевели до Обласної клінічної лікарні ім. Мечникова в Дніпрі.

У “мирному” житті волинянин Юрій Романішин є лікарем-хірургом лікарні КЗ “Ківерцівського районного територіального медичного об’єднання”, де працює вже 18 років. У Попасній в ротації ПДМШ він вдруге – минулого разу був тут рівно рік тому. “Я взагалі займаюся волонтерством. Неодноразово був на сході – і продукти доставляли, і автомобіль я приганяв до Маріуполя. Об’їздив усі ці краї”, – каже лікар.

Як багато інших добровольців, Юрій потрапив до ПДМШ, зареєструвавшись онлайн після того, як почув відгукив про добровольчий шпиталь. “Мій колега їздив туди, розповів мені, що є така організація, і є можливість, не звільняючись з роботи, поїхати на місяць попрацювати хірургом. Бо тут райони густонаселені, а лікарів не вистачає”.

За його словами, у Попаснянській ЦРЛ 20 хірургічних ліжок, а з хірургів наразі є лише він і головний лікар Олександр Ковальчук, на якому лежить ще й адміністративне навантаження. “Тобто практично я один працюю зараз. Військовий хірург ще допомагає. Ми разом працюємо, не розділяємо пацієнтів. Адже він теж один, і йому так само потрібна допомога”.

Хірург з Волині добре відгукується про операційну в попаснянській лікарні, назвавши її “досить пристойною”. “Ремонт зроблений. Помаленьку гроші якісь приходять. Але бракує спеціалістів – не хочуть лікарі їхати сюди. Тут стріляють – 800 метрів від фронту. Кожного вечора щось бахає. Люди до цього звикли, але спеціалістів сюди щось не тягне”.