“Розенбаум”. Hromadske.doc

– А як ви потрапили на Майдан?
– Сів на метро й приїхав.
– Що робити тим, кому на війні тяжко?
– Нічого тут не тяжко. Працюй собі та й усе…
У нього все просто. Найперше – це обов’язок: лікаря, військового, громадянина. Зараз на шевроні напис -“Скальпельна сотня”. А 40 років Василь Яковенко пропрацював хірургом. З лікарні у Вишгороді, що під Києвом, пішов на фронт добровольцем. Звісно, в медичну роту. Приєднався до Першого добровольчого медичного шпиталю, де зібралося чимало лікарів з Майдану.
Під час боїв під Дебальцевим через їхній шпиталь в Артемівську за один лише день пройшло зо дві сотні поранених.
Позивний у Василя Васильовича “Розенбаум” – не лише через вуса, а ще й тому, що співає.
Журналісти Громадського побували на виїзді з військовим медиком, в котрого є чого повчитися – і під час війни, і в мирному житті. Душевна людська історія від проекту Hromadske.doc