Анна Колосовська: «Тут не вистачає людей, і хотілося б, аби нас було більше»

Інтерн-анестезіолог Анна Колосовська має простий, але цілком логічний позивний — «Колос». У мирному житті також працює фельдшером на швидкій.

Шлях до Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова 26-річна киянка називає довгим. Після повномасштабного вторгнення московської орди в лютому 2022 року вона хотіла допомагати цивільним чи військовим, але «не знала куди приткнутись». Багато разів надсилала заявки в різні медбати.

У серпні 2022 року подала заявку і в ПДМШ, і її одразу схвалили. Місяць ходила по військових магазинах, готуючи себе до своєї першої ротації.

«Перша моя ротація була Бахмутський напрямок. Сказати, що це було страшно — нічого не сказати», — зізнається Анна.

Працювала на так званому «довгому плечі» — вивозили поранених на реанімобілі з прифронтових стабпунктів до лікувальних закладів.

«Для мене це був дуже крутий досвід», — каже Анна на відео, записаному рік по тому під час її другої ротації в ПДМШ.

«Якби не добровольці, я, чесно, не знаю, як би ЗСУ-шники працювали без нас, — стверджує Колосовська. — От чесно вам кажу. Мені хочеться загітувати людей, щоб вони вступали в ПДМШ. Бо тут не вистачає людей, і хотілося б, аби нас було більше».