Біль, смерть, любов, життя – як проходить день у прифронтовому стабпункті

Наталія Мелещук місяць працювала статистом на стабпункті Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи – вела облік пацієнтів.

«Наш стабпункт розташований приблизно в 12 км від лінії фронту на одному з найгарячіших напрямків фронту, – пише Наталія в репортажі, який сьогодні опублікували Texty.org.ua. – Саме у «стаб» евакуюють поранених з позицій, там обробляють рани, відновлюють дихання, стабілізують стан та спрямовують далі до шпиталю».

«Бійці потрапляють до стабпункту в різних станах, переважно це контузії або враження уламками. Рідше – загострення хронічних хвороб, самостріли, травми при ДТП тощо.

Медики ПДМШ, як і інші добровольці, підсилюють медичні сили ЗСУ, надаючи пораненим кваліфіковану медичну допомогу. Роблять це за покликом серця, без зарплат, гонорарів і соціальних гарантій.

Розповім, як виглядав наш звичайний день та що було пережити найважче».

Читати повністю на сайті Texty.org.ua.

Фото: Наталія Мелещук (зліва) разом з евакуаційною бригадою у новому реанімобілі, придбаному ПМДШ за пожертви. (Texty.org.ua)